top of page
Храм Казанської ікони Божої Матері
та Новомучеників Православних
Українська Православна Церква
с. Софіївська Борщагівка
Неподалік київської Кільцевої дороги величаво піднімаються над буденністю золоті куполи церкви. На них мимоволі затримуєш погляд, вони, мов маяк, розвіюють туман столичного галасу та буденної метушні. Це – один з найвищих храмів нашого краю – Храм Казанської ікони Божої Матері у Софіївській Борщагівці.
У Страсний четвер 28 квітня 1994 року за запрошенням православних віруючих села Софіївська Борщагівка з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнійшого Митрополита Володимира викладач Київської духовної семінарії та академії протоієрей Володимир Табачин освятив поклонний хрест у центрі села. Так відбулося знайомство священника з жителями Софіївської Борщагівки. Та коли влітку того ж року Блаженнійший запропонував обрати собі місце служіння, отець Володимир без роздумів визначився: «Софіївська Борщагівка».
Символічно це сталося 23 липня, на третій день після літнього свята вшанування Казанської ікони Божої Матері. Адже саме на її честь з милістю Божою отець Володимир разом з парафіянами згодом тут збудують красивий та благодатний храм. А поки храму не було, служіння відправлялись біля дерев’яного хреста: молебні, панахиди та обідниці – все проходило просто неба, а за поганої погоди – в наметі. Так було до осені 1994 року, коли у день Іверської ікони Божої Матері віруючі перейшли в орендовану хатинку по вулиці Жовтневій.
У грудні 1994 року нова громада отримала державну реєстрацію. Два з половиною року віруючі збиралися в цій хатинці на спільну молитву. Парафіян ставало все більше. Приходили люди не тільки з Софіївки, через територіальну сюди йшли й мешканці Києва.
З 1997 року богослужіння відбувалося в орендованій «піонерській кімнаті», що по провулку Шкільному 1. «Головне – не церковна будівля, а наша віра та щирість спільної молитви», - так отець Володимир підбадьорював свою духовну паству.
Тим часом в 1996 році було замовлено проект храму в інституті Держцивільбуд та виділено ділянку в центрі села. По благословенню Предстоятеля Української Православної Церкви – Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, відбулося освячення закладного каменя на місці будівництва майбутнього храму. З самого початку визначили, що нижній храм буде присвячений Казанській іконі Божої Матері, а верхній – Собору Новомучеників Православних.
Навесні 1998 року розпочалося будівництво. Четвертого листопада 1998 року у день зимового вшанування Казанської ікони Божої Матері відслужили першу Божественну Літургію у нижньому храмі. Спершу інтер’єр Храму прикрашали маленькі ікони, подаровані вірянами. Якось один місцевий житель приніс темну дошку, знайдену на горищі, що тільки особливою конструкцією нагадувала ікону. З великим трепетом отець Володимир згадує цю історію: «Цю дошку просто залишили в церкві. Одного разу під час прибирання паламарі помітили, що на ній проявились риси Ісуса Христа. Ми поклали ікону на аналой. З кожним богослужінням вона ставала чіткішою та насиченішою. Врешті, на Трійцю (а Трійця – це свято життя та оновлення) ікона Спасителя засяяла повною палітрою кольорів. Цей випадок засвідчив, що цей Храм є місцем присутності Божої благодаті і спонукає нас служити ще відданіше».
Окрім цієї ікони в церкві є й інші шановані святині: гарячі молитви до Тихвинської ікони Божої Матері дарували бездітним сім’ям довгоочікуване поповнення, самотнім допомагали знайти свою другу половину. З різними життєвими потребами віруючі звертаються до 200-літньої Іверської ікони Божої Матері, привезеної з грецької гори Афон. Сьогодні наш Храм є справжньою перлиною краю. Збудований у візантійському стилі, він відрізняється з-поміж інших в області, милує око та кличе до очищення. При церкві також діє недільна школа Закону Божого (окремо для дітей та дорослих), де можна поспілкуватись на духовні теми та знайти відповіді на різні життєві запитання.
Добудова та облаштування церкви триває донині. Весною 2013 року приступили до розпису верхнього храму. За 14 років будівництва храм двічі відвідував Предстоятель Української Православної Церкви Блаженнійший Митрополит Володимир. Перший раз 4 листопада 2005 року на освячення дзвонів для новозведеної дзвіниці, а вдруге 30 грудня 2008 року на освячення хрестів для собору та приміщення нової недільної школи та соціально-реабілітаційного центру «Софія».
Церковна громада разом з настоятелем храму проводить активну соціально-просвітницьку роботу. У співпраці з керівництвом села, викладачами і студентами факультету журналістики КНУ ім. Т.Г.Шевченка та середньої школи Софіївської Борщагівки. Традиційними стали фестивалі-конкурси «Софіївські дзвони» та «Різдвяні Зустрічі» з конкурсом вертепів.
У 2010 році на новому цвинтарі збудовано поминальну каплицю на честь Воскресіння Христового.
Серед парафіян церкви є чимало благодійників. Слава Богу, знаходяться небайдужі люди, які прагнуть зробити свій внесок у духовне життя рідного села. Тож прийдімо до храму та попросимо у Господа світла нашим душам, спокою та порозуміння мешканцям Софіївської Борщагівки. І нехай Владичиця наша Богородиця оберігає ці благодатні землі!
Архів новин
bottom of page